Меню сайту
Статистика

Total online: 1
Guests: 1
Users: 0


«КНИГА В ЖИТТІ ВИДАТНИХ ЛЮДЕЙ»



Якщо пошукаєш в книгах

мудрості уважно, то знайдеш

велику користь для душі своєї ”.

(Нестор - літописець)


Якщо поставити перед дослідниками завдання з’ясувати, скільки книг прочитала за життя обдарована особистість: чи то вчений, чи письменник, видатний педагог чи діяч культури, очевидно, що таке завдання буде найталановитішому з дослідників не під силу.

Великими книжниками були: Вольтер, Дідро, Петрарка, А.Франц, В.Скотт, Лев Толстой...

В Україні книгу любили здавна: Ярослав Мудрий, М. Смотрицький, С. Яворський, Ф. Прокопович, Д. Ростовський, П.Могила. Захоплювались нею поети і прозаїки: Марко Вовчок, М.Черемшина, І.Франко, М.Рильський...

А скільки захоплюючих відгуків про книгу залишили вчені: О.Потебня, академіки О.Білецький, А.Крамський, В.Вернадський...

Книга - це вічне джерело пізнання. Тому більшість видатних людей були книжниками.

Кінець XVI - початок XVII століття. Один з видатних культурних діячів цієї епохи Мелетій Смотрицький.

Його книги зберігаються нині серед стародруків музею Українського мистецтва в Харкові та бібліотеці Печерської лаври.

Ці дві невеликі колекції різноманітні за своїм змістом. Тут історична, правнича, теологічна література, лексикони. Все це солідні західноєвропейські видання в розкішних пергаментових оправах. Ці книжки є цінні пам’ятники того культурного ґрунту, на якому діяла особа Мелетія Смотрицького.

У своєму заповіті Д.Туптало говорить, що з 18 - літнього віку він прирік себе на добровільні злидні: не зібрав ні золота, ні срібла - лише книги. їх було порівняно небагато (302 томи), і в 1709 році вони були передані до Московської патріаршої бібліотеки.

Визначним бібліофілом був і поет і філософ С.Яворський. Свої книги він заповідав Ніжинському Благовіщенському монастирю з каталогом і ліричним шедевром давньої української поезії (латинською мовою - „Елегією до бібліотеки ” , переклад українською мовою здійснив М.Зеров).

Величезну бібліотеку зібрав Ф.Прокопович. Кількість книг сягала 4 тисяч.

Значним зібранням книг слов’янських, латинських і польських володів П.Могила (131 том). Воно перейшло до бібліотеки Київської академії і згоріло 1780 року.

У бібліотеці Марко Вовчок було все з української літератури 50 - 60-х років, наукові твори з української історії, козацькі літописи, зокрема С.Величка, твори С.Костомарова, Історичні романи Д.Мордовця, видання з історії України, багато видань російських белетристів, чимало книг англійською мовою. Особливо вона любила Шеллі. Була ще в неї і колекція творів латинських і грецьких класиків і зібрання східних казок.

Однак найбільшим книголюбом серед українських письменників - класиків був Іван Франко. Ще школярем він зібрав собі невелику бібліотеку в 500 томів. Франко не дуже любив позичати книжки у друзів і знайомих, читаючи, робив помітки на полях.

Ніколи не розлучався з книгою О.О.Потебня (1835 - 1891), видатний філолог й мислитель. Величезну роль у роботі вченого відіграла його особиста бібліотека, яку його дружина, Марія Францівна, передала до бібліотеки Харківського університету.

Великим книголюбом був академік О.І.Білецький (1884 - 1961). Придбанням книг учений займався протягом багатьох років свого життя. 68% колекції становлять книги з історії української, зарубіжної літератури і мовознавства. 13% книжкової колекції - це художня література українських і зарубіжних авторів. Серед них видання XIX - XX століття. Особливо цінними в колекції є книги кирилівського і гражданського друків, мініатюрні видання, книги з автографами.

Про Бориса Дмитровича Грінченка (1863 - 1910) його сучасники говорили, що він „більше працював, ніж жив ”. Взаємини Бориса Грінченка з книгою ще й досі як слід не вивчені. Він не був безпристрасним колекціонером, для якого книжка мала цінність уже тим, що вона-книжка. Усі свої багатотисячні надбання письменник добирав відповідно до власних уявлень про ідейно - естетичну та духовну цінність кожної книжки. Книгозбірня Грінченка чимала. У каталозі 2641 номер, що дає понад 6 тисяч одиниць.

Бібліотека Льва Толстого залишає найбільш сильне враження із всіх експонатів знаменитого музею - заповідника. Її збирали декілька поколінь, але основна її частина 22,5 тисяч томів, була придбана при Льву Толстому. Тут зібрані книги 35 мовами світу. Письменник читав і вільно говорив 15 мовами. Він був таким бібліофілом, який не трусився над своїм скарбом. Усім, хто коли - небудь просив в нього прочитати книгу, він давав з радістю.

Залишились цікаві спогади і про В.І.Вернадського - читача.

За своє довге життя Володимир Іванович систематично, послідовно і прискіпливо фіксував прочитані книги. Бібліографія в його наукових працях завжди велика. Вона не тільки вичерпна по даній проблемі, в неї включена також література з суміжних галузей знань.

Начитаність Вернадського вражала оточуючих. Читання спеціальної літератури він завжди поєднував з читанням художньої. Наукові і художні твори на всіх європейських мовах Вернадський, як правило, читав в оригіналі. У зрілі роки він практично міг читати на двох десятках мов. Вернадського особливо хвилювала лірика Тютчева, Гете, проза Л.Толстого. у бібліотеці Володимира Івановича знаходилося і дореволюційне видання „Лісової пісні ” Лесі Українки.

Вернадський називає лише три великі імені за всю історію людства, які його найбільше вражали: Платона, Леонардо да Вінчі і Гете. Для них усіх, як стверджував Вернадський, область художньої творчості не відділялася від наукової.

Розповідь про видатних книжників можна довго продовжувати.

Книга для них була і залишається нині джерелом мудрості, натхнення, творчості.

Вхід на сайт

Пошук
Календар
«  March 2024  »
SuMoTuWeThFrSa
     12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930
31
Архів записів
Друзі сайту
  • Create a free website
  • uCoz Community
  • uCoz Textbook
  • Video Tutorials
  • Official Templates Store
  • Best Websites Examples
  • Copyright MyCorp © 2024
    Website builderuCoz