Так хочеться снігу

пухкого на свято,

Щоб радощів було

навколо багато,

Щоб була кожна

людина щаслива...

Так хочеться просто

казки і дива.

Хай всі негаразди

застрягнуть у лісі,

Бурульки химерні

народяться в стрісі,

Сніжинки ажурні

в повітрі кружляють,

Колядки веселі

серця звеселяють.

Хай мир довгожданний

прийде в Україну,

Родинне тепло

зігріє дитину,

Любов'ю огорне

кожну оселю,

Хай ясною зіркою

засяє Різдво,

Щоб кожному

тепло на серці було!

Оксана Козак

Свято Різдва Христового починається зі Святвечора і святкується три дні. До Святвечора в кожній оселі готують 12 пісних страв, серед яких неодмінно була кутя та узвар. На покуті на столі ставлять ще й Дідуха. Так зветься солом'яний сніп із колосся. Цього вечора Дідух набуває чудодійної сили і приносить господарям у хату щастя і достаток. Починаючи з Різдва співають колядки, які виникли ще до прийняття християнства. Тільки-но зблисне Різдвяна зірка, запахне святвечеря на столі, треба буде нести коляду дідусям, бабусям, недужим і самотнім людям. А як завмирає серце, коли почуєш веселий гомін ізнадвору - колядники! Від їхніх дзвінких голосочків, від їхньої золотої зірки, яку вони здіймають високо над головами, яснішає, здається, в цілім світі. Все перетворюється на казку, на дивовижне свято, яке розкручується радісною луною від села до села, від міста до міста, від краю до краю. Нема йому ніде ані заметів, ані перепон, лиш чути по всіх усюдах:

Нова радість стала,

яка не бувала.

Над вертепом звізда

ясна світом засіяла...

І потім із одного кінця гукають: "Христос родився!" А з другого так само гучно відповідають: "Славімо Його!" Тоді знов - колядка за колядкою!

Неповторні свята Різдва нагадують виставу, що запам'ятовується на все життя. Нехай же з нами всіма буде, як мовиться, Бог у дорозі на кожному броді, на перевозі! Нехай щоразу наші душі зігріває незгасне світло прадавніх українських свят.

За матеріалами книги "Від Миколая до Різдва"